Формування толерантності у дошкільнят

formuvannja tolerantnosti u doshkilnjat 1 Формування толерантності у дошкільнят

Останнім часом актуальним стало питання толерантності для створення світу без зла і жорстокості, де людське життя і принципи гуманізму – найвищі цінності. Без толерантності, терпіння неможливо побудувати ефективну взаємодію як на міжособистісному, так і на більш глобальних рівнях – соціальному і міжнародному. Виховання толерантності у дітей є необхідною умовою формування повноцінної особистості.

Ставлення до оточуючих починає формуватися приблизно з 4 років. Воно засноване на почуттях, які діти встигли осягнути й освоїти, на їх власних незамутненим уявленнях про інших. Але вже стає можливим поява побоювання, передразнивания, осміяння, які базуються на обмеженості життєвого досвіду, дитячої безпосередності і деякої безтактності, які властиві всім дітям на ранніх етапах розвитку. Таким чином, толерантність – проблема педагогічна та виховання толерантності потрібно починати ще у дошкільнят, щоб не прогавити момент формування світогляду, принципів, цінностей і життєвих установок.

Як формується толерантність?

Формування толерантності у дітей необхідно для того, щоб вони навчилися вибудовувати адекватні взаємини з оточуючими, незалежно від національності, віросповідання я, політичних переконань, поглядів на життя. Для реалізації цієї мети необхідно послідовне дотримання принципів формування толерантності у дошкільнят, якому повинні слідувати в сім'ї малюка, його найближчому оточенні, а також в дошкільному виховному закладі.

  1. Цілеспрямованість. Для розвитку толерантності необхідно чітке усвідомлення своєї мети педагогом, а також збіг його мотивації з мотивацією дитини. Поясніть малюкові, для чого йому потрібно формувати толерантне ставлення до оточуючих і що це дасть йому зараз і в майбутньому.
  2. Облік індивідуальних особливостей. Толерантність дошкільнят, як і будь-які інші моральні принципи, повинні формуватися з урахуванням індивідуальних особливостей, наприклад, вже наявних моральних засад та установок. Важливо враховувати й те, в яких умовах росте і розвивається малюк і, виходячи з цього, робити акцент на тих чи інших нюансах. Важливі і статеві відмінності, так, наприклад, хлопчики більш схильні проявляти фізичну агресію, ніж дівчата, які, у свою чергу, більш чутливі і схильні до впливу ззовні.
  3. Культуросообразность. Важливо виховувати в дитині якості повноцінної особистості з урахуванням національних особливостей культури, щоб уникнути виникнення протиріч із загальноприйнятими правилами і нормами. Але при цьому потрібно дотримати тонку грань між конформізмом і збереженням індивідуальності.
  4. Зв'язок толерантності з життям. Розвиток толерантності у дітей повинно постійно супроводжуватися прикладами з життя, це можуть бути загальносвітові приклади прояву толерантності і інтолерантності, і приклади з життя самої дитини – як це якість може проявлятися у відносинах з близькими, друзями, педагогами. Також стежте за тим, щоб слова не розходилися з життям і демонструйте необхідність цієї якості на особистому прикладі.
  5. Шанобливе ставлення до особистості. Незалежно від умов і цілей виховання, воно повинно базуватися на повазі до самої дитини, її особистості, думку, життєвої позиції.
  6. Опора на позитивне. Виховуючи в дитині толерантність, слід спиратися на вже наявний позитивний досвід соціальної взаємодії, нехай і невеликий, а також активно підтримувати і розвивати ті якості, які цьому сприяють.
×

Post a Comment