Комунікативна компетенція

komunikativna kompetencija 1 Комунікативна компетенція

Комунікативна компетенція – це компетенція, яка характеризує те, наскільки ефективні здатності до спілкування людини з іншими людьми. По суті, це набір вимог до людини, які важливі безпосередньо для процесу спілкування – в цьому суть визначення комунікативної компетенції.

Комунікативна компетенція – два види

Це досить широке поняття, адже для ефективного спілкування людині необхідно відповідати відразу безлічі норм. Комунікативна компетенція включає в себе і грамотну мову, і правильна вимова, і використання ораторських прийомів, і вміння знайти підхід до кожної людини. Якщо комунікативна компетентність – це те, наскільки людина відповідає вимогам, то компетенція – це і є сукупність цих вимог.

Комунікативна компетенція передбачає два різновиди: формалізовану і неформализованную компетенцію. Перша являє собою кістяк строгих сформованих правил спілкування. Як правило, в кожній організації він свій, і він закріплений письмово і являє собою важливу частину корпоративної культури. Неформалізований вид комунікативної компетенції представляє собою не задокументовані правила, які як правила виступають в якості особливостей певної культури або групи людей. Важливо розуміти, що в комунікативну компетенцію входять різні правила, і її не існує однієї єдиної для всіх ситуацій. Залежно від середовища, в якій відбувається спілкування, вона буде зазнавати істотні зміни.

Компоненти комунікативної компетенції

Складові комунікативної компетенції досить обширні. Коли розробляється якась система вимог, звичайно в неї включають наступні компоненти:

  • знання особливостей і проблем тих людей, з якими потрібно спілкуватися по ходу роботи;
  • володіння деякими комунікативними тактиками;
  • вміння аналізувати жести, міміку та інтонації;
  • володіння хоча б азами ораторського мистецтва;
  • володіння комунікативними стратегіями;
  • вміння гасити конфлікти на самому початку;
  • володіння певним типом лексики;
  • вміння розуміти почуття й інтереси іншої людини;
  • вміння організовувати і вести переговори;
  • вміння дотримуватися етику та етикет;
  • деякі акторські здібності;
  • навички активного слухання;
  • грамотна писемного мовлення;
  • розвинена усне мовлення;
  • впевненість у голосі;
  • здатність до емпатії;
  • вміння аргументувати свою точку зору.

Така структура комунікативної компетенції універсальна і зачіпає більшість значущих сторін, актуальних для продуктивного спілкування.

×

Post a Comment