Освічений абсолютизм

osvichenij absoljutizm 1 Освічений абсолютизм

Більшість з нас поняття «освічений абсолютизм» пов'язують виключно з ім'ям Вольтера і його листами Катерині II, а адже це явище торкнулося не тільки державне життя Росії і філософську думку Франції. Ідеї освіти абсолютизму отримали широке поширення по всій Європі. Так що ж такого привабливого бачили монархи в цій політиці?

Сутність освіченого абсолютизму стисло

У другій половині вісімнадцятого століття обстановка в Європі була досить тривожною, оскільки старий порядок уже вичерпав себе, були потрібні серйозні реформи. Така обстановка вплинула на прискорене формування освіченого абсолютизму.

Але звідки взялися ці ідеї і який сенс подібного освіти? Родоначальником вважається Томас Гоббс, також великий вплив на формування освіченого абсолютизму зробили ідеї Жан-Жака Руссо, Вольтера і Монтеск'є. Вони пропонували перетворення застарілих інститутів державної влади, реформування освіти, судочинства і т.д. Коротко основну ідею освіченого абсолютизму можна викласти таким чином – государ, самодержець повинен придбати поряд з правами ще й обов'язки перед своїми підданими.

По суті, освічений абсолютизм мав знищити залишки феодалізму, сюди входили реформи з поліпшення побуту селян та усунення кріпосного права. Також реформи мали зміцнити централізовану владу і сформувати повністю світська держава, що не підкоряється голосу релігійних лідерів.

Встановлення ідей освіченого абсолютизму було характерно для монархій з досить неспішним розвитком капіталістичних відносин. У число таких держав потрапили всі країни Європи, окрім Франції, Англії, та Польщі. У Польщі не було королівського абсолютизму, який би було потрібно реформувати, там усім керувала шляхта. Англія вже мала все те, до чого прагнув освічений абсолютизм, а Франція просто напросто не мала лідерів, які могли б стати ініціаторами реформ. Людовик XV і його послідовник на це здатні не були, і в результаті лад був зруйнований революцією.

Риси та особливості освіченого абсолютизму

Література XVIII століття, пропагувала ідеї освіти, не тільки критикувала старі порядки, вона ще й говорила про необхідність реформ. Причому, ці зміни повинні були відбуватися державою і в інтересах країни. Тому однією з основних рис політики освіченого абсолютизму можна назвати союз монархів і філософів, які бажали підпорядкувати державний устрій чистому розумові.

Звичайно, не все виходило так, як це собі малювали в райдужних мріях філософи. Наприклад, освічений абсолютизм говорив про необхідність поліпшення життя селян. Деякі реформи в цьому напрямку дійсно проводилися, але разом з тим зміцнювалася і влада дворянства, тому що саме воно мало стати головною опорою самодержавства. Звідси випливає друга особливість освіченого абсолютизму – необдуманість наслідків, деспотизм у проведенні реформ і надмірна самовпевненість.

Освічений абсолютизм в Російській Імперії

Як ми знаємо, у Русі своя дорога. Ось і тут вона була абсолютно особливою. У Росії, на відміну від країн Європи освічений абсолютизм був швидше віянням моди ніж реально необхідною річчю. Тому й усі реформи здійснювалися виключно на благо дворянства, не враховуючи інтереси простих людей. З церковною владою теж стався конфуз – на Русі вона здавна не мала вирішального слова, як це було в католицькій Європі, тому церковні реформи принесли тільки розкол і смуту, знищивши духовні цінності, шановані предками. Саме з тих пір можна спостерігати знецінення духовного життя, більше того, з тієї пори навіть духовні лідери часто віддають перевагу матеріальним цінностям. При всій своїй освіченості Катерина II не змогла зрозуміти «загадкову російську душу» і знайти вірний шлях розвитку держави.

×

Post a Comment