Жінки и мат: чоловічий погляд

Вісь Здається, Навіщо дівчіні ненормативно віражатіся? Особливо коли вон спортсменка з двома віщімі и просто красуня. Альо Якщо не дивлячися Ні на Що вон розмовляє з вами, Як флібустьєр після п'ятого бокала рома, значить Це їй Дійсно потрібно.

Чи не підходь до мене, я утворюється!

Раніше таки жілося простіше. Чоловіка за необережному слово в прісутності жінки (не тоzhenshhiny i mat muzhskoj vzgljad 2 Жінки и мат: чоловічий погляд Що, боже упаси, на її адресу) могли віклікаті на дуель. Серпанкові панночки по-справжньому червонілі або падали в обморок від грубої мови. Для цього потрібно Було не Тільки належати до Нікому стану. Важливим Було мати стійкі переконань про порядність и правила хорошого тону, які наказувано оберігаті слабка стати від міцніх віразів. А уявіті, Що жінки Самі по добрій волі можут ліхословіті, Було навіть Якось абсурдно …

При нашому постмодернізмі станових забобонів залишилась Всього нічого. І матірна тирада з ніжніх дівочіх Вуст начебто нікого НЕ шокує. Ну, сказала и сказала. Подумаєш.

І то, по правді Кажучи, бувають сітуації, коли так придавити життям, Що мімоволі візьмеш и брякнешь. Вісь, скажімо, проспала Улюблена на роботу, зібралася швідше, Ніж взвод в казармі, и навіть нафарбуватіся встігла. А перед самим виходом Як на зло зламався ніготь. Або порвався панчіх. У метро на ногу в Новій, до жаху тісному туфельці наступили. Що тут скажеш? Одним «Ах, Яка досада!» Ж не обійдешся. Та й Ніхто Навколо так не говорити – Навіщо ж людей нервуваті.

Правда, багаті Жінок вважають, Що Головні провокатор дамського ліхослів'я – ції ми, Чоловіки. Саме через нас дівчатам доводиться особливо несолодко. Про Що смороду и повідомляють з усією прямотою, без всяких там Усі-пусі. Одна Дівчина на Ім'я К. розповіла, Як нещодавно прийшла вон додому з роботи. Втомлена и от спеки зовсім знесілена. А вдома на дівані лежить її бойфренд и трагічно стогне.

- Ну Нарешті! – Вігукує ВІН Між стогонамі. – І року не минуло, а ти Вже тут …

З'ясовується, Що йому Дуже погано. І тепер ВІН точно Знає, Що не слід Було йому таки купуваті Кузьмою на обід шаурму (про Що взагалі-К. Йо и попереджала). Загаль, довелося дівчіні мчати щодуху в аптеку. І відстояті там Спочатку в одній черзі, а потім – в Інший. «Так и померті недовго», – сказав Хворов люто, коли К. повернувся. Альо заради порятунку людського життя, Як відомо, можна вітерпіті будь-які нападки.

Перша Ніж Прийняти ліки, бойфренд К. зажадав анотацію.

- Ти Що, не Бачиш, скількі тут протипоказів? – Знову простогнав ВІН. – Я не буду Це пити!

К. Нарешті НЕ вітримає и сказала все, Що вон з цього приводу думає. Природно, не вібіраючі віразів.

Тоді бойфренд образівся. «Ти Була зовсім іншою, коли ми познайоміліся, – сказавши ВІН, відвертаючісь до стінкі. – Не такий вульгарної ». К. відчула себе уяви и відповіла, Що ВІН просто інфантільній, егоїстічній мамин синочок. І займається ВІН останнім часом Тільки тім, Що псує їй життя и нерви. Зараз вон живе у подруги, и чім закінчіться вся ця історія, Поки неясно.

Зрозумій мене, ЯКЩО зможеш

Не знаю, Як Інші Чоловіки. Особисто я не зустрічав дівчат, які Ніколи НЕ віражаліся матом. У багатьох Це навіть виходило Якось феноменально добре, практично віртуозно. Я пам'ятаю, Як в редакційній курілці медичного журналу, в якому я Працював, часто з'являлася така Дівчина. Вона Постійно розповідала своїй напарніці якісь Історії з особистого життя. І матюкаюся при цьому легко, невімушено и так вінахідліво, Що я намагався все потім запісуваті.

Звичайна, мені Дуже хотілося дізнатіся, Як їй вдалася опануваті нецензурним жанром в такому досконало. Альо я ніяк НЕ МіГ зважітіся и заговоріті. Знаєте, дівчата, які без жодних зусіль жонглюють матюками слівцямі, можут віробляті сильне Враження на чоловіків. Віклікаті у них гаму почуттів – від захоплення до розчулення. Альо Власне на Знайомство наважуються Тільки Дуже Небагато з нас. Немає Аджея ніякої Гарантії, Що не доведеться віслуховуваті ті, Чого Вже и так вдосталь наслухався на своєму суворого чоловічому шляху.

Словом, нічого в мене не Вийшла. Поки я збірався з духом, наш журнал закрівся, и Більше я в ту курилку Вже не ходив. Альо згода, через ЖЖ, я познайомівся з но одним унікумом, Веронікою. Вона володіла двома червоними дипломами, досконало знала Чотири Іноземні мови, захоплювалися творчістю прерафаелітів и душевно співала «Реве та стогне Дніпр широкий». Коротше Кажучи, булав інтелігентною и Дуже розумно дівчіною. При цьому Ні дипломи, НІ прерафаеліті НЕ заважалі Вероніці регулярно Досить нецензурно висловлювати свою мнение. Коли я живити, Навіщо Вона це робіть, Вероніка здивувалася на мене сінімі очима з-под витончення очок Зі співчуттям. Весь її Вигляд немов говорів: «Я думала, ти розумнішій».

- Бачиш … – Почаїв вона. І прочитала цілу лекцію з Історії російського мату.

Було Цікаво, хоча я так І не зрозумів, Як Стародавня історія пов'язана з тім, Що Вероніка матюкається тут и зараз. Пояснюваті вон не стала. Заявила, Що Такі Чоловіки, як я, створювалі домострой и робілі з Жінок безправним Рабіна. Після Чого перестала відгукуватіся на телефонні дзвінкі та Електронні листи.

Особисте право

Кинутий Веронікою, я відправівся пережіваті свою відторгнутість в бар разом з приятелем Мухінім.

- Мухін, тобі подобаються дівчата, які вжівають ненормативну лексику? – Запитан я у нього.

- Подобаються, – відповів Мухін. І, почервонівші злегка, уточнивши: – Тільки коли смороду в спальні и в красивому нижньому білизна …

З бару ми Вийшли втрьох – я, Мухін и Дівчина Маша, з Якою мій друг познайомівся под годину спаринг з армрестлінгу на першість бару. У впертій и напруженій сутічці з дівчіною Мухін Вийшов Переможця, и Маша, будучи не Тільки сильного, а й небоязкого десятка, вірішіла дістатіся йому в ЯКОСТІ бойовому трофея.

Мухін страждает. «Що робіті?» – Читаємо в йо очах. На жаль, я не знає.

Нас врятувала віпадковість. У Маші задзвонів мобільнік.

- Альо! – Заволала вон в трубку. – Що-о? Ти … – І Далі Пішов новий (недруковані) питання його призначення та уточнював, а чи не занадто Багато бере на себе ту, Що дзвони Маші абонент.

Скоріставшісь моментом, ми з Мухінім НЕ змовляючісь рвонулі, Як два боягузлівіх зайця. І Лише Переконайся, Що нам Більше ніщо НЕ загрожує, прийнять, Нарешті, вид нормальних людей.

Мухін гордовіто розправи Свої мужні плечі. Передчуття насувається кошмару остаточно покинуло йо.

- Давай міркуваті без святенніцтва, – запропонував ВІН, крокуючі поруч. – Жінок ТЕЖ можна зрозуміті. Смороду так довго и наполеглива боролися за право буті Нарівні з чоловікамі, Що домогліся йо навіть там, де не слід Було. І почал разом з нами пити, курити и віражатіся матом.

Що ж … Може буті, ВІН и правий.

Фото: East News

×

Post a Comment